
Філософський діалог, у якому п’ятеро мандрівників шукають відповідь на одне з найдавніших запитань: що таке справжнє щастя? Сковорода переконує — щастя не в часі, не в країні й не в зовнішніх обставинах. Воно — поруч, воно в людині. Серце, як джерело думки і душі, є істинним центром людини. Той, хто втрачає мир у серці — втрачає і себе. Щастя, подібно до сонця, не приховане — лише варто відкрити душу. Цей твір — глибока розмова про шлях, що веде не в інші краї, а всередину себе. Бо пізнати й знайти самого себе — і є бути щасливим.

Філософський діалог, у якому п’ятеро мандрівників шукають відповідь на одне з найдавніших запитань: що таке справжнє щастя? Сковорода переконує — щастя не в часі, не в країні й не в зовнішніх обставинах. Воно — поруч, воно в людині. Серце, як джерело думки і душі, є істинним центром людини. Той, хто втрачає мир у серці — втрачає і себе. Щастя, подібно до сонця, не приховане — лише варто відкрити душу. Цей твір — глибока розмова про шлях, що веде не в інші краї, а всередину себе. Бо пізнати й знайти самого себе — і є бути щасливим.