
Філософський діалог, у якому Сковорода переосмислює античний міф про Наркіса. У традиції — це історія про самозакоханість, але тут образ Наркіса стає символом людини, яка втратила зв’язок із власною душею. Автор наголошує: справжня людина — це не тіло, а серце, думка, глибинне «я». Зовнішнє — лише тінь. Навіть якщо володієш усім світом, втрата себе самого — найбільша шкода. Цей твір — заклик зупинитися, заглянути всередину і пізнати себе, бо саме там починається істинне життя і свобода.

Філософський діалог, у якому Сковорода переосмислює античний міф про Наркіса. У традиції — це історія про самозакоханість, але тут образ Наркіса стає символом людини, яка втратила зв’язок із власною душею. Автор наголошує: справжня людина — це не тіло, а серце, думка, глибинне «я». Зовнішнє — лише тінь. Навіть якщо володієш усім світом, втрата себе самого — найбільша шкода. Цей твір — заклик зупинитися, заглянути всередину і пізнати себе, бо саме там починається істинне життя і свобода.