
Роман Івана Нечуя-Левицького переносить читача в Одесу 1880 року — місто, де перетинаються культури, інтереси й долі. Перед нами — історія двох молодих освічених жінок, які впевнено дивляться в майбутнє, проте відкидають український національний рух, вважаючи себе космополітками. Вони не цікавляться історією свого народу, не відчувають зв’язку з корінням. Така байдужість викликає запитання: що таке космополітизм — прагнення загального добробуту чи виправдання власної пасивності? Навколо них — строкате коло чоловіків і жінок: від тих, хто підтримує жіночу емансипацію й освіту, до тих, хто відверто проти будь-якої ролі жінки поза домом. На тлі особистих драм і романтичних виборів порушуються ключові теми: право жінки на свободу, освіту, любов і — головне — право на самовизначення без жертви власної сутності.

Роман Івана Нечуя-Левицького переносить читача в Одесу 1880 року — місто, де перетинаються культури, інтереси й долі. Перед нами — історія двох молодих освічених жінок, які впевнено дивляться в майбутнє, проте відкидають український національний рух, вважаючи себе космополітками. Вони не цікавляться історією свого народу, не відчувають зв’язку з корінням. Така байдужість викликає запитання: що таке космополітизм — прагнення загального добробуту чи виправдання власної пасивності? Навколо них — строкате коло чоловіків і жінок: від тих, хто підтримує жіночу емансипацію й освіту, до тих, хто відверто проти будь-якої ролі жінки поза домом. На тлі особистих драм і романтичних виборів порушуються ключові теми: право жінки на свободу, освіту, любов і — головне — право на самовизначення без жертви власної сутності.