Алегоричний діалог, у якому Сковорода розкриває ідею самопізнання як ключа до справжнього щастя. Образ кільця символізує вічність, цілісність, божественну повноту. Людина, яка живе лише зовнішнім, віддаляється від істини, тоді як щастя — у середині: в глибокому пізнанні власної душі. Повернення до себе — це і є вхід у вічне коло життя, де внутрішній мир стає найбільшим благом.