У новелі змальовано атмосферу страху й підозри, що панує під час більшовицьких чисток у київській філії видавництва «Книгоспілка» наприкінці 1920-х років. Працівників безпідставно звинувачують у контрреволюції, руйнуючи їхні долі та гідність. На цьому тлі вирізняється постать бухгалтера Миколи Семенця, який наважується виступити проти несправедливості й відстояти правду, попри загрозу для себе. У творі постають і реальні діячі української культури — Валер’ян Підмогильний та Євген Плужник, що підсилює відчуття історичної правдивості. Новела розкриває трагічну логіку системи, яка бачить ворога навіть там, де його немає.