Кожен з нас – гість у цьому житті, але кожен у ньому, як уміє і як може, будує свій храм. Той храм і є душею нашою – чистим серцем. Все минає, все зникає й нищиться, одна тільки любов вічна. Вона жи­вильна сила нашого духу, вона спонука праці нашої та життя. Вона до­лає малість нашу і зло наше, і в ній надія наша.

Валерій Шевчук