Виснажені маренням клітини мозку давали відчувати в голові страшенну сухість; безумне прагнення, яким він був керований, кричало, не знаходячи поживи. Голод душі мучив його, подерши всі крихти сподіванки, в які звиродніли його надії.

Валер'ян Підмогильний

Повість без назви