Чудна наша пісня. Вона і тужить, і сміється разом. Чудна, як і вся наша химерна історія, що почала Хмельниччиною, а кінчила «отечеством» та «Енеїдою» Котляревського, прокинулась у девʼятсот сімнадцятому — і пафос свого відродження обернула у вишиваний фарс... Чудернацька наша історія...

Борис Антоненко-Давидович

Смерть