Роман Романа Іваничука «Журавлиний крик» відтворює одну з найтрагічніших і водночас найвизначніших епох української історії — час остаточного занепаду гетьманщини та ліквідації Запорізької Січі. На тлі цих подій розгортається історія філософа Павла Любимського, чиє життя і духовні пошуки перегукуються з постатями Григорія Сковороди, Кирила Розумовського, Івана Котляревського та інших діячів доби. Через долю героя автор осмислює драму народу, позбавленого державності, та показує боротьбу українців проти російської експансії, прагнення до свободи й відродження національної свідомості. Основна ідея роману — необхідність духовного пробудження і збереження історичної пам’яті як запоруки існування нації.