Зборник 1076 року — видатна пам’ятка давньоруської духовно-повчальної літератури, укладена при дворі князя Святослава Ярославича, сина Ярослава Мудрого. Це перекладна збірка християнських текстів, створена на основі візантійських оригіналів. До складу Зборника входять проповіді, повчання, молитви, уривки з творів отців церкви, а також повсякденні морально-етичні настанови. Його основне призначення — духовне виховання, зокрема світських осіб — князя, його родини та оточення. Тексти викладено живою, книжною давньоруською мовою з численними грецькими впливами. Збірник 1076 року не є богослужбовою книгою — це радше “порадник християнського життя”: він унаочнює, як князі й їхнє оточення мали розуміти віру, мораль, стосунки з ближніми та з Богом. Зборник є безцінним джерелом для вивчення інтелектуального і духовного рівня Русі XI століття, свідченням проникнення візантійської культури в український культурний простір.