Пам’ятка давньокиївської літературної мови кінця XII століття, героїко-історична поема про невдалий похід князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році. Основою мови твору є тогочасна жива розмовна мова. Більшість науковців припускають, що автор поеми був або киянин, або чернігівець. Твір поєднує військові події з патріотичними мотивами, змальовує мужність руських князів і воїнів, водночас підкреслюючи трагізм роздробленої землі та небезпеку внутрішніх конфліктів, вирізняється живим художнім словом і символічною образністю природи.