Драма подає християнство як символ ідеології, що вимагає від людини зречення себе заради вищої мети. На тлі занепаду Римської імперії розгортається історія кохання Руфіна і Прісцілли — двох особистостей, які в умовах страху і фанатизму зберігають людяність, гідність та внутрішню свободу. Твір досліджує складність протистояння колективного та індивідуального, показуючи небезпеку, що виникає, коли ідея стає важливішою за людину. Через образи персонажів автор підкреслює цінність справжньої віри, милосердя і доброти понад зовнішні обряди та ритуали, які мають значення лише тоді, коли їх розумієш, а не просто виконуєш.