Повість розкриває соціально-політичну та особистісну драму життя українського суспільства кінця ХІХ століття. Через кілька сюжетних ліній — громадсько-політичну діяльність, особисте життя і кохання головного героя, а також побут і проблеми галицького селянства — показано зіткнення ідеалів із суворою реальністю. Головний герой, здобувши освіту та прагнучи служити народові, долає численні перешкоди, бореться за права селян, протистоїть несправедливості й соціальним зловживанням. Одночасно автор показує складність людських почуттів, моральні вибори та трагізм особистого життя. Твір порушує питання призначення людини, сенсу життя, суспільної відповідальності та національної самосвідомості, показуючи, як боротьба за справедливість і служіння народові стають шляхом до внутрішньої цілісності й духовної зрілості.