
Середина XVII століття. Боротьба за гетьманську булаву розколює Україну: у Ніжині збирається рада, що має обрати нового гетьмана, але за гучними промовами криються амбіції, хитрі союзи й небезпечний популізм. У вир політичної боротьби потрапляє родина Шрамів, а разом із нею — і читач, який спостерігає, як особисті пристрасті переплітаються з долею держави. Реальні історичні постаті — Сомко, Брюховецький, Золотаренко — постають у художньому осмисленні, а сам автор застерігає від руйнівного розбрату та жадоби влади. Імена окремих персонажів перегукуються з близьким колом Пантелеймон Куліш: осавул Гулак, сотники Білозерець і Костомара відсилають до діячів Кирило-Мефодіївського братства — Микола Гулак, Василь Білозерський та Микола Костомаров, а Леся — до дружини письменника. Це роман про вибір, честь і відповідальність у час, коли вирішується майбутнє країни.

Середина XVII століття. Боротьба за гетьманську булаву розколює Україну: у Ніжині збирається рада, що має обрати нового гетьмана, але за гучними промовами криються амбіції, хитрі союзи й небезпечний популізм. У вир політичної боротьби потрапляє родина Шрамів, а разом із нею — і читач, який спостерігає, як особисті пристрасті переплітаються з долею держави. Реальні історичні постаті — Сомко, Брюховецький, Золотаренко — постають у художньому осмисленні, а сам автор застерігає від руйнівного розбрату та жадоби влади. Імена окремих персонажів перегукуються з близьким колом Пантелеймон Куліш: осавул Гулак, сотники Білозерець і Костомара відсилають до діячів Кирило-Мефодіївського братства — Микола Гулак, Василь Білозерський та Микола Костомаров, а Леся — до дружини письменника. Це роман про вибір, честь і відповідальність у час, коли вирішується майбутнє країни.