Замучили вони мого діда за те, що він був заможний український селянин (мав 40 десятин землі) й був проти "комуни", дядька за те, що він був за часів національної визвольної боротьби - в 1917-1919 рр. - вояком національної армії Української Народної Республіки. За те, що боровся за свободу і незалежність українського народу.

Підгорнувши Україну, більшовизм поставив своїм завданням денаціоналізувати її, знищити її духовно й національно, прагнучи зробити з багатонаціонального СРСР єдину червону імперію. А через те, що Україна була найбагатшою в СРСР республікою й другою по величині після Росії, - більшовизм прагнув утримати її за всяку ціну.

Цей штучно створений голод забрав колосальні жертви від народу, що нічого не хотів, крім свободи й незалежності.

…коли б якась республіка захотіла вийти з федерації, вона була 6 задавлена вогнем і залізом своїм "рівноправним" союзником - більшовицькою Росією. І була б весь час наставлена і утримувана терором у тім вільнім союзі. Більшовизмові залежить на створенні єдиної тоталітарної червоної імперії з єдиною адміністрацією, єдиною мовою, єдиною культурою, єдиною ідеологією й політикою.

…"пятілєтка реконструкції челавєка".

Я не хочу вертатись до СРСР, тому що сталінський соціалістичний СРСР - то є суцільний концтабір поневолених людей всіх 100 національностей - людей безправних, стероризованих, голодних, вбогих.

Більшовики зробили для 100 національностей єдину "совітську родіну" і навязують її силою, цю страшну тюрму народів, звану СРСР.

Що може бути милішого за Вітчизну, за ту землю, де народився і ходив по ній дитячими ногами, де лежать кості предків, де могила матері.

Більшовизм - це є насильство над людиною, це є рабський труд, це є сваволя політичної кліки, це є новітнє кріпацтво, це є терор фізичний і духовний, це є злидні, це є голод, це є війна.

Я не хочу вертатись до СРСР тому, що там людина не варта й того, що комаха. Знищуючи людей за ніщо: за дрібниці, за сказане слово, за анекдот, за скаргу на погане життя та ще й роблячи це з одвертим цинізмом, більшовики виставляють таку формулу: "В СССР людей хватіт і нечово церемонітса" та "ліпше поламати ребра сотні невинних, як пропустити одного винного".

Недарма там виховався тип людини, такий поширений там, - людини заляканої, підозрілої, мовчазної і фатально настроєної.

Куркулів знищувано за те, що вони заможні, за те, що вони "куркулі". Бідняків, інтелігентів і робітників знищувано за те, що вони співчували "куркулям", а значить були "підкуркульниками". В цю категорію вносили всіх тих, хто був проти радянської влади і колективізації.

Сталін прирік українське селянство на наглядну смерть свідомо, щоб змусити його до покірності, до примирення з заведеним колгоспним рабством.

Тим терором російський червоний фашизм (більшовизм) намагається перетворити 100 національностей в т.зв. "єдиний радянський народ", цебто фактично в російський народ.