
В есе Юрій Шевельов простежує історичну та культурну еволюцію свого рідного міста, розділяючи її на чотири умовні етапи — чотири «Харкови». Від козацького поселення до радянського мегаполіса, автор досліджує, як місто втрачало і знову шукало свою ідентичність. Це не просто розповідь про Харків — це глибоке осмислення взаємин культури, мови, влади й особистого вибору. Шевельов закликає не миритися з нав’язаною провінційністю, а плекати інтелектуальну гідність та українську сутність міста. Есе звучить як інтелектуальний маніфест і водночас — як особистий лист до майбутнього.

В есе Юрій Шевельов простежує історичну та культурну еволюцію свого рідного міста, розділяючи її на чотири умовні етапи — чотири «Харкови». Від козацького поселення до радянського мегаполіса, автор досліджує, як місто втрачало і знову шукало свою ідентичність. Це не просто розповідь про Харків — це глибоке осмислення взаємин культури, мови, влади й особистого вибору. Шевельов закликає не миритися з нав’язаною провінційністю, а плекати інтелектуальну гідність та українську сутність міста. Есе звучить як інтелектуальний маніфест і водночас — як особистий лист до майбутнього.